Урок 14

Тема: Поняття абсолютних величин та особливості їх застосування 

1. Визначення абсолютної величини

Абсолютні величини — це первинні, іменовані показники, що виражають розмір, обсяг або рівень суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця та часу. Вони є основою, фундаментом будь-якого статистичного дослідження.

Ключові характеристики:

• Іменованість: Завжди мають одиницю виміру (наприклад, кг, грн, особи, штуки).

• Первинність: Отримуються безпосередньо в процесі статистичного спостереження (облік, перепис, звітність).

• Конкретність: Характеризують явище в конкретний момент або за певний проміжок часу.

• Масштабність: Показують абсолютний масштаб явища.

2. Види абсолютних величин

Абсолютні величини поділяються на два основні види:

1. Індивідуальні:

   • Характеризують розмір ознаки окремої одиниці сукупності.

   • Приклади:

     • Заробітна плата одного працівника (наприклад, 15 000 грн).

     • Кількість продукції, виробленої одним верстатом за зміну (наприклад, 100 деталей).

     • Площа однієї квартири (наприклад, 65 м²).

2. Сумарні (Підсумкові):

   • Характеризують розмір ознаки групи одиниць або всієї сукупності в цілому.

   • Отримуються шляхом підсумовування індивідуальних величин.

   • Приклади:

     • Загальний фонд заробітної плати підприємства (сума зарплат усіх працівників).

     • Загальний обсяг виробленої продукції всім цехом.

     • Кількість населення міста (сума мешканців).

3. Одиниці виміру абсолютних величин

Залежно від природи явища, використовуються різні одиниці виміру:

1. Натуральні:

   • Виражаються у фізичних одиницях (штуки, тонни, метри, літри, кіловат-години).

   • Використовуються для обліку однорідної продукції чи ресурсів.

   • Приклад: Видобуто 10 млн тонн вугілля; вироблено 500 автомобілів.

2. Умовно-натуральні:

   • Застосовуються для узагальнення обсягів однотипної, але не ідентичної продукції. Один вид продукції приймається за еталон (умовну одиницю), а інші перераховуються в нього за допомогою коефіцієнтів.

   • Приклад: Різні види палива перераховують в умовне паливо з теплотою згоряння 7000 ккал/кг.

3. Вартісні (грошові):

   • Виражаються в грошових одиницях (гривні, долари, євро).

   • Дозволяють узагальнювати обсяги різнорідної продукції або послуг, які неможливо підсумувати в натуральних одиницях.

   • Приклад: Валовий внутрішній продукт (ВВП) країни; обсяг роздрібного товарообігу.

4. Трудові:

   • Використовуються для вимірювання затрат праці.

   • Виражаються в людино-годинах, людино-днях.

   • Приклад: Загальні затрати праці на виконання проєкту склали 120 людино-днів.

4. Особливості застосування та значення абсолютних величин

Значення:

• Фундамент статистики: Абсолютні величини є вихідною базою для розрахунку всіх інших видів статистичних показників: відносних та середніх величин, індексів, показників варіації.

• Пряма характеристика: Вони безпосередньо характеризують розміри та обсяги досліджуваних об'єктів (населення, ресурси, виробництво).

• Управлінська основа: Використовуються в плануванні, прогнозуванні, контролі та управлінні на всіх рівнях (від підприємства до держави).

Обмеження та особливості застосування:

1. Потребують контексту: Сама по собі абсолютна величина часто є малоінформативною. Наприклад, прибуток підприємства в 1 млн грн — це багато чи мало? Щоб відповісти, потрібно порівняти його з прибутком за минулий рік, з прибутком конкурентів або з обсягом витрат.

2. Не показують структуру: Абсолютна величина не розкриває внутрішню структуру явища. Наприклад, загальна кількість студентів у ВНЗ не показує, скільки з них навчається на денній формі, а скільки на заочній.

3. Не характеризують інтенсивність: Вони не відображають ступінь поширення явища в середовищі. Наприклад, абсолютна кількість лікарів у двох містах може бути однаковою, але забезпеченість населення лікарями (відносний показник) буде різною, якщо чисельність населення міст відрізняється.

4. Складність порівняння: Порівнювати абсолютні величини різних за масштабом об'єктів (наприклад, малого підприємства і великої корпорації) некоректно без використання відносних показників.