Статистичне групування — це метод обробки статистичних даних, який полягає в поділі сукупності одиниць спостереження на однорідні групи за певними ознаками з метою виявлення закономірностей і зв’язків між явищами.
Мета групування — виявити структуру, взаємозв’язки, тенденції розвитку соціально-економічних явищ.
1) Типологічне групування
Застосовується для розподілу сукупності на якісно відмінні типи.
Використовується при вивченні складних соціально-економічних явищ, які відрізняються за суттю.
Приклад: поділ підприємств за формою власності (державні, приватні, кооперативні).
2) Структурне групування
Відображає структуру сукупності за певною ознакою.
Дозволяє визначити питому вагу кожної групи в загальному обсязі.
Приклад: розподіл населення за віковими групами або працівників за рівнем освіти.
3) Аналітичне групування
Застосовується для виявлення залежностей між ознаками.
В сукупності виділяють факторну ознаку (що впливає) і результативну ознаку (що змінюється під впливом фактору).
Приклад: вивчення впливу стажу роботи (фактор) на продуктивність праці (результат).
Групувальна ознака — це характеристика одиниць сукупності, за якою проводиться поділ на групи.
Типи групувальних ознак:
Якісні (атрибутивні) — виражають властивість, яка не має кількісного виміру.
Приклади: стать, форма власності, галузь виробництва.
Кількісні (варіаційні) — мають числове значення, яке може змінюватися.
Приклади: вік, дохід, стаж роботи, розмір прибутку.
Часові — характеризують зміни явищ у часі.
Приклад: динаміка виробництва за роками.
Кількість груп визначається залежно від обсягу сукупності та характеру ознаки.
Для кількісних ознак використовують рівні або нерівні інтервали.
Узагальнюють великі масиви даних;
Виявляють закономірності розвитку;
Є основою для подальших розрахунків (середніх, показників варіації, кореляції тощо);
Дають можливість зробити висновки про структуру та взаємозв’язки в сукупності.