Урок 24

Тема: "Податкова база"

1. Визначення податкової бази та її місце в структурі податку

Податкова база — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

• Простими словами: Це конкретна сума, кількість або інша характеристика, з якої безпосередньо розраховується податок. Це те число, на яке ми множимо ставку податку.

Місце в структурі податку: Податкова база є одним з обов'язкових елементів податку, визначених статтею 7 Податкового кодексу України (ПКУ). Вона є сполучною ланкою між об'єктом оподаткування та ставкою податку.

Формула розрахунку податкового зобов'язання:

Сума податку = Податкова база × Ставка податку

Приклад: Якщо ваша заробітна плата (об'єкт) становить 20 000 грн (податкова база), а ставка ПДФО — 18% (ставка), то сума податку = 20 000 грн × 18% = 3 600 грн.

2. Класифікація податкових баз

Податкові бази класифікують залежно від одиниці їх виміру.

1. Вартісні (адвалорні)

   • Виражаються у грошових одиницях (гривнях, доларах, євро).

   • Найпоширеніший вид.

   • Приклади:

     • Дохід фізичної особи (для ПДФО).

     • Прибуток підприємства (для податку на прибуток).

     • Вартість поставлених товарів/послуг (для ПДВ).

     • Митна вартість товарів (для мита).

2. Фізичні (специфічні)

   • Виражаються у натуральних одиницях виміру.

   • Приклади:

     • Площа земельної ділянки (гектари, м²).

     • Об'єм циліндрів двигуна автомобіля (см³).

     • Кількість товару (штуки, пачки).

     • Об'єм товару (літри, м³).

     • Вага товару (тонни, кілограми).

3. Змішані

   • Поєднують у собі вартісні та фізичні характеристики. Зазвичай це стосується не самої бази, а комбінованої ставки податку, яка застосовується одночасно до вартісної та фізичної бази.

   • Приклад: Для деяких підакцизних товарів ставка може бути комбінованою, тобто складатися з адвалорної (% від вартості) та специфічної (грн за одиницю товару) частин.

3. Методи визначення податкової бази

1. Прямий метод

   • База визначається на основі даних прямого обліку платника податків (бухгалтерський облік, фінансова звітність, податкові накладні, договори тощо).

   • Це основний і найбільш точний метод.

   • Приклад: Визначення прибутку на основі даних звіту про фінансові результати.

2. Непрямий метод (розрахунковий)

   • Застосовується контролюючими органами у випадках, коли неможливо визначити базу прямим методом (наприклад, втрата документів, відсутність обліку, виявлення значних порушень).

   • Податковий орган розраховує базу на основі інформації про діяльність аналогічних платників, аналізу витрат, ринкових цін тощо.

   • Це метод податкового контролю.