Залежно від мети дослідження, обсягу даних та способу їх узагальнення розрізняють такі види зведення:
Полягає у підрахунку загальної кількості одиниць сукупності та сум показників без їх групування.
Використовується для невеликих за обсягом сукупностей або коли немає потреби у поділі даних на групи.
Приклад: підрахунок кількості студентів у групі, загальної кількості випущеної продукції за місяць.
Передбачає розподіл одиниць сукупності на групи за певними ознаками.
Дає змогу виявити структуру та особливості явищ.
Використовується при великих масивах даних.
Приклад: розподіл працівників за віковими групами, підприємств – за формою власності.
Більш складна форма групового зведення.
Полягає у розподілі сукупності за кількома ознаками одночасно.
Дозволяє глибше виявити взаємозв’язки між ознаками.
Приклад: групування студентів за курсом навчання і середнім балом; населення – за статтю та віком.
Попереднє – використовується для швидкого отримання орієнтовних результатів, без глибокої деталізації.
Остаточне – включає повну програму зведення з усіма етапами: групуванням, складанням таблиць, обчисленням узагальнюючих показників.
Ручне – здійснюється традиційними методами (паперові таблиці, підрахунки вручну).
Автоматизоване – проводиться за допомогою комп’ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення (Excel, SPSS, R, Python тощо).