Податкова система — це сукупність податків, зборів та обов’язкових платежів, що справляються в Україні, а також принципи, форми і методи їх встановлення, зміни та стягнення.
Платник податку — фізична чи юридична особа, яка зобов’язана сплачувати податок.
Об’єкт оподаткування — доходи, майно, товари, послуги, що підлягають оподаткуванню.
База оподаткування — вартісна, фізична чи інша характеристика об’єкта, до якої застосовується ставка.
Ставка податку — величина податку на одиницю бази оподаткування.
Податковий період — час, за який визначаються податкові зобов’язання.
Податкове зобов’язання — сума коштів, яку потрібно сплатити державі.
Загальнодержавні податки і збори (встановлюються Податковим кодексом України)
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
податок на додану вартість (ПДВ);
акцизний податок;
екологічний податок;
мито;
рентні платежі.
Місцеві податки і збори (встановлюються місцевими радами):
податок на майно (нерухомість, транспорт, земля);
єдиний податок;
туристичний збір.
Загальність оподаткування – усі особи зобов’язані сплачувати податки.
Рівність і недискримінаційність – однакові правила для всіх.
Стабільність – незмінність основних податків протягом бюджетного року.
Соціальна справедливість – врахування платоспроможності громадян.
Економічна обґрунтованість – податки відповідають економічному стану країни.
Доступність і зрозумілість – чіткі правила оподаткування.
Єдиний підхід – однакові принципи для всіх податків.
Фіскальна – наповнення державного бюджету;
Регулююча – вплив на економіку, інвестиції, споживання;
Розподільча – перерозподіл доходів між різними групами населення;
Стимулююча – підтримка інновацій, малого бізнесу;
Контрольна – забезпечення обліку доходів і витрат.
забезпечує фінансову основу держави;
створює умови для розвитку підприємництва;
сприяє соціальному захисту населення;
впливає на інвестиційну привабливість країни.