Оплата праці — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій формі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.
Вона є основним джерелом доходів працівників і важливим економічним стимулом до праці.
Справедливість — рівна оплата за рівну працю.
Диференціація — залежність оплати від складності, умов та результатів праці.
Матеріальна зацікавленість — стимулювання підвищення продуктивності праці.
Гарантованість — своєчасна і повна виплата заробітної плати.
1. За формою:
Основна заробітна плата — нараховується за виконану роботу або відпрацьований час згідно з тарифними ставками, окладами, відрядними розцінками.
Додаткова заробітна плата — премії, надбавки, доплати за умови праці, стаж, класність тощо.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — одноразові винагороди, матеріальна допомога, участь у прибутках підприємства.
2. За способом нарахування:
Почасова — заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу та тарифної ставки (окладу).
Пряма почасова
Почасово-преміальна
Відрядна — залежить від кількості виготовленої продукції або обсягу виконаних робіт.
Пряма відрядна
Відрядно-преміальна
Відрядно-прогресивна
Акордна
3. За організаційною формою:
Індивідуальна оплата праці — кожен працівник оплачується за власні результати.
Колективна (бригадна) — оплата залежить від результатів роботи групи.
Відтворювальна — забезпечує працівнику і його сім’ї засоби для життя, відтворення робочої сили.
Стимулююча (мотиваційна) — спонукає працівників до підвищення продуктивності праці, поліпшення якості роботи.
Регулююча — впливає на розподіл трудових ресурсів між галузями, регіонами, підприємствами.
Соціальна — сприяє соціальній справедливості, забезпечує відповідність між трудовим внеском і рівнем оплати.
Вимірювально-оціночна — дозволяє оцінювати результати праці та порівнювати внесок працівників.