Урок 93

Порядок відображення в обліку прямих витрат

1. Визначення прямих витрат

Прямі витрати – це витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом конкретного виду продукції, виконанням робіт чи наданням послуг. Вони можуть бути точно ідентифіковані та віднесені до певного об’єкта калькулювання (наприклад, товару, замовлення).

Приклади прямих витрат:

• Сировина та основні матеріали.

• Заробітна плата працівників, які безпосередньо задіяні у виробництві.

• Відрахування на соціальне страхування для таких працівників.

• Витрати на електроенергію, паливо тощо, якщо вони прямо пов’язані з виробничим процесом.

2. Нормативна база

Облік прямих витрат регулюється:

• Національними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО) в Україні, зокрема П(С)БО 16 "Витрати".

• Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), якщо підприємство їх застосовує.

• Податковим кодексом України (для цілей оподаткування).

3. Порядок відображення в бухгалтерському обліку

3.1. Первинний облік

• Прямі витрати документуються первинними документами: накладними, актами виконаних робіт, відомостями нарахування зарплати, лімітно-забірними картками тощо.

• Документи є підставою для записів у бухгалтерських регістрах.

3.2. Рахунки для обліку

Прямі витрати відображаються на рахунках класу 2 "Запаси" та класу 9 "Витрати" (залежно від етапу):

• 23 "Виробництво" – основний рахунок для накопичення прямих витрат у процесі виробництва.

• 20 "Виробничі запаси" – для обліку сировини та матеріалів до їх списання у виробництво.

• 66 "Розрахунки з оплати праці" – для нарахування зарплати виробничого персоналу.

• 65 "Розрахунки за страхуванням" – для відрахувань на соціальне страхування.

3.3. Типові бухгалтерські проводки

1. Списання сировини та матеріалів у виробництво:

   • Дт 23 "Виробництво" – Кт 20 "Виробничі запаси".

2. Нарахування заробітної плати виробничим працівникам:

   • Дт 23 "Виробництво" – Кт 66 "Розрахунки з оплати праці".

3. Нарахування ЄСВ (єдиного соціального внеску):

   • Дт 23 "Виробництво" – Кт 65 "Розрахунки за страхуванням".

4. Списання прямих витрат на собівартість готової продукції:

   • Дт 26 "Готова продукція" – Кт 23 "Виробництво".

3.4. Калькулювання собівартості

• Прямі витрати є основою для розрахунку собівартості одиниці продукції.

• Метод калькулювання (позамовний, попередільний, нормативний) залежить від специфіки підприємства.

4. Особливості обліку

• Розподіл витрат: Якщо одні й ті самі витрати стосуються кількох видів продукції, їх розподіляють пропорційно до бази (наприклад, обсягу виробництва, часу роботи).

• Контроль: Важливо забезпечити точність віднесення витрат, щоб уникнути перекручення собівартості.

• Податковий облік: Прямі витрати впливають на оподатковуваний прибуток, тому необхідно узгоджувати їх із вимогами ПКУ.

5. Закриття звітного періоду

• Наприкінці звітного періоду прямі витрати, накопичені на рахунку 23, переносяться на рахунок 26 (готова продукція) або 90 "Собівартість реалізації" (у разі продажу).

• У фінансовій звітності прямі витрати відображаються у складі собівартості реалізованої продукції (Звіт про фінансові результати).

6. Приклад

Підприємство виготовило 100 одиниць продукції. Використано матеріалів на 10 000 грн, нараховано зарплату 5 000 грн та ЄСВ 1 100 грн.

• Дт 23 – Кт 20: 10 000 грн (матеріали).

• Дт 23 – Кт 66: 5 000 грн (зарплата).

• Дт 23 – Кт 65: 1 100 грн (ЄСВ).

• Дт 26 – Кт 23: 16 100 грн (списано на готову продукцію). Собівартість 1 одиниці = 16 100 / 100 = 161 грн.

Висновок

Правильне відображення прямих витрат в обліку забезпечує достовірність фінансової звітності, точність розрахунку собівартості та відповідність законодавчим вимогам. Це ключовий елемент управлінського та бухгалтерського обліку на виробничих підприємствах.