Урок 91

Облік витрат допоміжних (підсобних) виробництв, цехів

1. Поняття допоміжних (підсобних) виробництв

• Допоміжні виробництва (цехи) — це підрозділи підприємства, які забезпечують основне виробництво необхідними ресурсами, послугами або продукцією (наприклад, енергія, вода, ремонт обладнання, транспортні послуги тощо).

• Основна мета — підтримка основного виробництва, а не створення кінцевого продукту для реалізації.

2. Особливості обліку витрат допоміжних виробництв

• Витрати допоміжних цехів мають комплексний характер, оскільки їхня продукція чи послуги використовуються як основним виробництвом, так і іншими допоміжними підрозділами.

• Облік ведеться окремо від основного виробництва для точного розподілу витрат.

• Основні види витрат:

  • Прямі витрати (матеріали, зарплата працівників цеху, амортизація обладнання).

  • Непрямі витрати (загальновиробничі витрати, які розподіляються між об’єктами).

3. Класифікація допоміжних виробництв

• Енергетичні цехи (виробництво електроенергії, пари, тепла).

• Ремонтні цехи (обслуговування та ремонт обладнання).

• Транспортні цехи (перевезення матеріалів і готової продукції).

• Інструментальні цехи (виготовлення інструментів для виробництва).

• Інші (наприклад, водопостачання, складське господарство).

4. Методика обліку витрат

• Збір витрат: витрати накопичуються на рахунках бухгалтерського обліку (наприклад, рахунок 23 "Виробництво", субрахунок для допоміжних цехів).

• Калькуляція собівартості: визначається собівартість одиниці продукції чи послуги допоміжного цеху (наприклад, 1 кВт·год електроенергії, 1 година ремонтних робіт).

• Розподіл витрат:

  • Прямий метод: витрати списуються на конкретного споживача (основне виробництво чи інший цех).

  • Розподільний метод: загальні витрати розподіляються пропорційно до бази (обсяг послуг, час роботи тощо).

  • Метод взаємного розподілу: застосовується, коли допоміжні цехи надають послуги один одному.

5. Документальний облік

• Первинні документи:

  • Накладні на відпуск матеріалів.

  • Табелі обліку робочого часу.

  • Акти виконаних робіт чи наданих послуг.

• Регістри: журнали-ордери, відомості розподілу витрат.

6. Проблеми та нюанси

• Складність розподілу витрат між споживачами.

• Необхідність точного вимірювання обсягу наданих послуг (лічильники, нормативи).

• Врахування сезонності чи нерівномірності роботи допоміжних цехів.

7. Значення для підприємства

• Забезпечення точного розрахунку собівартості основної продукції.

• Контроль ефективності роботи допоміжних цехів.

• Оптимізація витрат і підвищення рентабельності підприємства.