Облік витрат і калькулювання фактичної виробничої собівартості
1. Поняття витрат і виробничої собівартості
Витрати – це грошовий вираз ресурсів, використаних у процесі господарської діяльності для виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.
Виробнича собівартість – сукупність витрат, пов’язаних із процесом виробництва продукції (сировина, матеріали, зарплата працівників, амортизація обладнання тощо).
Фактична собівартість – реальна сума витрат, визначена на основі первинних документів за звітний період.
2. Мета обліку витрат і калькулювання
Визначення собівартості одиниці продукції.
Контроль за раціональним використанням ресурсів.
Формування бази для ціноутворення.
Аналіз ефективності виробництва.
3. Класифікація витрат
За економічним змістом:
Матеріальні витрати (сировина, паливо, енергія).
Витрати на оплату праці.
Відрахування на соціальні заходи.
Амортизація основних засобів.
Інші витрати.
За способом віднесення на продукцію:
Прямі (безпосередньо відносяться до конкретного виду продукції).
Непрямі (загальновиробничі, розподіляються між видами продукції).
За поведінкою:
Постійні (не залежать від обсягу виробництва).
Змінні (змінюються пропорційно до обсягу).
4. Методи обліку витрат
Позамовний метод – облік ведеться за кожним окремим замовленням (використовується у дрібносерійному виробництві).
Попередільний метод – витрати враховуються за стадіями (переділами) виробництва (хімічна, металургійна промисловість).
Попроцесний метод – витрати групуються за процесами (масове виробництво).
5. Етапи калькулювання фактичної собівартості
Збір даних про витрати – фіксація всіх витрат на основі первинних документів (накладні, відомості, акти).
Класифікація витрат – розподіл на прямі та непрямі.
Розподіл непрямих витрат – вибір бази розподілу (години роботи, обсяг матеріалів, зарплата).
Розрахунок собівартості одиниці продукції – ділення загальних витрат на кількість виробленої продукції.
6. Облік витрат у бухгалтерії
Використовуються рахунки класу 2 "Запаси" (23 "Виробництво") та класу 9 "Витрати діяльності" (91 "Загальновиробничі витрати").
Первинні документи: акти списання матеріалів, табелі робочого часу, розрахункові відомості.
Закриття звітного періоду: списання витрат на собівартість готової продукції.
7. Проблеми та особливості
Точність розподілу непрямих витрат.
Вплив сезонності та коливань цін на сировину.
Необхідність автоматизації обліку для великих обсягів даних.
8. Значення для підприємства
Дозволяє оптимізувати витрати.
Сприяє прийняттю управлінських рішень.
Забезпечує конкурентоспроможність за рахунок правильного ціноутворення.